Член лекторської групи Житомирської обласної асоціації футболу Віктор Твардовський для наших читачів знайшов корисні поради щодо розкриття таланту юних футболістів.
Все починається з тренувань в ДЮСШ, на яких як і раніше часто пригнічують дітей замість того, щоб допомогти їм розкритися. У змаганнях 12-15-річних гравців цінується результат, а не якість гри.
Як же побудувати графік тренувань, аби діти розвивали не тільки техніку, але і футбольний інтелект? Що говорити їм після помилок? Що ніколи не можна говорити ї? Як підводити до основного складу? На ці питання не існує єдиної правильної відповіді, але є системи, які приносять результат.
Одна з найуспішніших футбольних систем останнього десятиліття – іспанська, заснована на постійному контролі м’яча. Про те, з чого вона починається, зазначав Жорді Гратакос – футбольний тренер категорії УЄФА Pro, консультант і колишній скаут.
Почнемо з головного – психології. Отже, 10 порад, що потрібно говорити гравцям:
- Довіряти.
Чим молодша футболіст, тим йому важливіша довіра тренера. Важливо, щоб ця довіра відчувалося, не повинно бути недомовленостей.
- Приймати помилки.
Тренер повинен запам’ятати, що помилки – частина навчання. Перша реакція на промах завжди негативна, це природно, але неправильно.
Помилка – не ворог. Розбираючи її, найпростіше чогось навчитися, тому помилка – це друг і помічник. Якщо футболіст 10 або 14 років здійснює помилку, реакція повинна бути конкретною, а порада застосована на практиці. Потрібно по-іншому пояснити, що саме мав виконати гравець. Якщо це не спрацювало, потрібно пояснити ще раз, 10 раз. Головне, що нас цікавить – реакція футболіста. Правильна реакція допоможе прогресувати.
На змагальному рівні, років в 18, гравці вже самі розуміють, чого варті їхні помилки. А до того, як на перше місце виходить результат, промахи потрібно цінувати як спосіб дізнатися нове. І до речі: як не лай за невдачі, вони неминучі. Без них всі матчі закінчувалися б внічию – 0: 0.
- Всі заняття повинні бути з м’ячем.
Починаючи з розминки. Робиш звичні нахили? Тримай м’яч в руках. Робиш пробіжку? «Пинай» м’яч, біжи з ним. М’яч повинен бути весь час поруч. Звичка до нього – це важливо.
- Залишатися спокійним
Бути беземоційним – неправильно, проте варто пам’ятати,що зайва емоційність шкодить тренеру. Це футбол: ти перемагаєш, граєш внічию і програєш.
Якщо будеш занадто емоційно реагувати на кожен результат, це зіб’є з пантелику команду, а особливо молодь. Гравці стануть нервувати, легко впадати в ейфорію і депресію, це впливає на психіку. Потрібен спокій. Треба навчитися зберігати баланс.
Є такі гравці, як Златан Ібрагімович, для нього не існує поразок. Але він – виняток. Більшість людей мають інший менталітет, і важливо це враховувати, щоби не зашкодити психіці дитини чи підлітка.
- Прийняти, що у всіх є недоліки.
Можна скласти бездоганний план, але програти, тому що твої футболісти просто не зможуть його виконати. Ніхто не досконалий. У всіх футболістів є слабкі місця. Про це не можна забувати.
- У всього має бути мета.
Потрібно точно знати, для чого необхідна кожна вправа. Все, що виконується на тренуванні, має бути підпорядковане якійсь меті. Не просто добре провести час, пограти в футбол або багато пробігти і дуже втомитися. Потрібна мета, заради якої виконуються вправи. Тому важливо готувати план заздалегідь і витрачати багато часу на його складання. Ніяких імпровізацій під час тренувань!
- Показувати приклад.
Необов’язково мати ідеальну техніку. Але якщо ти працюєш з дітьми та підлітками, ти повинен вміти показати, як виконати вправу. По-перше, як можна вимагати чогось, що сам не вмієш робити? По-друге, тільки показавши приклад, можна бути впевненим, що тебе правильно зрозуміють. Це в професійному футболі тренер може носити костюм, черевики і не торкатися до м’яча. Але якщо мова йде про молодь, наставник повинен бути людиною з футболу. Мінімальна техніка поводження з м’ячем необхідна.
- Перемога – не головне.
У роботі з молоддю дуже важливо забути про значущість перемог. Гравці теж повинні про це забути. Мета – прогресувати, ставати краще в технічному, фізичному і психологічному аспекті, а не перемагати у дитячих змаганнях.
- Допомагати.
Твій гравець вийшов на поле грати в двосторонці. Як у нього справи? Ну, це реальний світ, тому не виключено, що він втомився. НЕ виспався. Переїв на ніч. Навпаки, поспішав і не поснідав. А футбол виснажує. Мало дати йому установку, треба допомогти. Наприклад, якщо він втомився і мало рухається, не потрібно розпитувати: «Що трапилося? НЕ виспався?». Потрібно сказати: «Слухай, ти виглядаєш втомленим. Пограй в пас. Повільніше входь у ритм».
- Захищати талант.
Головне, що є у будь-якого гравця – його індивідуальні здібності. У деяких це талант. Найгірше, що можна зробити – позбавити цього.
У декого неймовірна швидкість, хтось хороший у дриблінгу. Нехай гравець робить те, в чому він «майстер».
Наприклад, твій футболіст бездоганний у дриблінгу. І ось, починається матч, він двічі йде в дриблінг, втрачає м’яч, обрізає команду. Припустимо, ваша команда пропустила гол саме через його помилку. Якщо тренер накричиться на юного таланта або відправить на лавку запасних – гравець більше не піде в дриблінг. Або піде, проте буде відчувати страх помилитися. Нехай грає далі. Ми ж говоримо про молодих хлопців, а не про матчі Ліги чемпіонів.
Ці поради взаємопов’язані. Вони спрямовані на те, аби допомогти розкрити здібності кожного гравця і зробити його психологічно стійким.
За матеріалами ДЮФЛУ